Подаруй собі радість, а світу - посмішку
Хотів викласти пісню «От улыбки станет всем светлей», прошукав її в інтернеті цілі 10 хвилин, але нерви мої здали, тому, що я не хочу відправляти смс і не хочу реєструватись, одже буде пост, без пісеньки, хоча саме вона мене надихнула на написання.
Йдучи по вулиці дуже часто бачиш сумні обличча, ні посмішки, ні блиску в очах… Сумно! Дуже сумно! А так хочеться побачити людину, яка іде і посміхається, у якої все добре, ти бачиш це і тобі хочеться радіти за цю людину! Але таких людей дуже мало, але чому? Невже життя таке погане, чи ми просто розучилися посміхатись? Я наприклад вмію і посміхаюсь як можна частіше!
Знаєте, як приємно, коли тобі хтось посміхнувся? Думаю, що знаєте, то чому ж не посміхаєтесь людям? Посмішка дуже рідко не личить людині, а зазвичай вона дуже пасує і прикрашає людину!
Хто тобі більше сподобається, людина із посмішкою, чи людина з сумним обличчям? Звісно ж людина із посмішкою! Саме тому, коли ти із кимось знайомишся, скажемо із дівчиною, то ти посміхаєшся, адже посмішка тобі личить і у тебе більше шансів сподобатись людині. То чому ж не можна подобатись людям частіше?
Я веду до того, що потрібно посміхатись, радіти життю і світ стане кращим) «Чому радіти» – можете запитати ви, якщо вам треба їхати на роботу, ви сонні і хочете відпочити. То я відповім, радійте тому, що ви рано встали і почався новий день, радійте чудовій погоді, або красивому сніжку, який випав вночі, радійте що побачили красиву дівчину (хлопця), що йшла (йшов) на зустріч, радійте том, що побачите друзів, радійте тому, що вдома вас хтось чекає, радійте тому, що ви людина і що ви живете!
Да,когда встретишь таких грустных,без улыбки людей,стает не очень хорошо,просто смотришь в ихние глаза и понимаешь что они все в мыслях грустных,в страдание.А улыбка дарит радость и даже если плохо на душе,то улыбка спасает)))Отличное у тебя мнение,развивайся дальше)))
Дякую за комплімент, дуже приємно, я намагатимусь писати щось цікаве)
Классная заметка! отвлечённая такая...не напрягает!) Вот тебе за неё улыбка ๏̮͡๏ !
Жаль что порой улыбаться вовсем непросто...)
Дякую, просто дуже приємно)
відкриваю собі тебе з нової сторони.молодець))
шкода тільки, що не завжди є сили щоб заставити себе посміхнутися...=(
Це не важко, вміння приходить із тринуваннями)
=)буду тренуватися
...знаешь, я заметила, что чем старше человек, тем меньше он улыбается и тем сложнее вызвать на его лице улыбку...если посмотреть на маленьких детей, они очень много смеются и их легко розсмешить...я часто думала, почему так..и пришла к выводу, что у взрослых больше проблем, забот, больше грусти и печали, ...у них всегда не хватает денег, любви, счастья, приходится ходить каждый день на работу..высиживать там по 9 часов, потом ехать домой, стирать, убирать, готовить...где уж тут тебе улыбаться...
Я згоден із тобою, але все ж посмішка має бути, тоді і проблеми здаватимуться не такими страшними. А якщо посмішки не буде, то проблем це не вирішить)
Таня, ану посміхнись!)
я-то улыбнусь,но знаешь тут замкнутый круг, у тебя нет проблем и ты весел, ты весел – и у тебя нет проблем