Вся правда, про вчителів у школі

У цьому пості я висловлю свою особисту думку  щодо того, від кого залежить те, як буде вчитися дитина. Маються на увазі її оцінки та реальні знання. А говорити мабуть будемо про школу.

У школі вчились майже усі, за рідким винятком, і усі знають про те, що є вчителі добрі, погані, злі, хороші і т.д. Але я б поділив вчителів на тих, хто цікаво викладає свій предмет і на тих, хто просиджує у школі штани (спідницю).

Справді, я вважаю, що від учителя залежить абсолютно все! Це , мабуть, зараз батьками пишу. Якщо ваша дитина здатна до навчання, і ви це знаєте, але у школі у неї не завжди гарні оцінки по певним предметам, потрібно дізнатись у дитини, що за викладач (вчитель) веде урок у школі і як саме. Школа – це не університет, де у вчителів дуже багато дітей, і їм просто не вистачає часу на те, щоб краще пізнати ту чи іншу дитину. У школі вчителі можуть полюбити дитину, а можуть і ні. Також можуть бути такі вчителі, яким не подобається певний клас у їх школі, і це все випливає на викладанні предмету.

Є вчителі, та у мене ,нажаль, було таких мало (але не в образу усім, тому що хороші також були), які викладали свій предмет дуже цікаво: це коли ти сидиш на уроці, слухаєш і не помічаєш, як швидко летить час. А були такі вчителі, які також багато розказували, але слухаючи це монотонне бормотіння, було настільки жахливо, що голова сама опускалася на парту, а очі заплющувались. Розумієте, про що я?

У мене була дуже унікальна школа, не з хорошого боку, і тому вчителі у мене також мінялись дуже часто, тому говорячи зараз про це, я таки знаю, що я говорю. Усі вчителі, яких я знав, казали, що дитина має вчитися сама, і від учителя нічого не залежить. Але дитина у шкільному віці ще не розуміє того, що їй це потрібно, і якщо вчитель не може зацікавити учня, то це проблема вчителя!

Так коли у мене вперше з’явилась фізика, мені було цікаво її вивчати, але вчителя поміняли, і усі інші роки я просто сидів на останній парті, слухаючи музику. За це я вдячний вчительці, яка викладала у мене фізику…

Я міг знати німецьку мову! До 5-того класу я вчив німецьку мову, на якій тоді спеціалізувалася моя школа, і мені було це цікаво, у мене стояли відмінні оцінки! Але та вчителька зі школи пішла, і потім усі ті вчителі, які викладали нім. Мову, далі вже не змогли мене зацікавити, тому зараз окрім «Ich haise Denis» я вже нічого не згадаю.

Те ж саме стосується і англійської мови. Я ніколи її не вчив в школі, і не я один, а майже весь мій клас, думаєте, що це проблема кожного? Я вважаю, що це проблема у вчителі, проблема у тих підручниках, які видають нам у школі, і у тих, хто їх писав. Кілька місяців тому я купив собі книжку «Самовчитель по англійській мові», відкривши її і прочитавши перші сторінки, мені було усе зрозуміло і дуже цікаво, тому я намагаюся тепер сам вчити англійську мову. А ті підручники у школі і те, як проходили уроки з англійської мови – це просто жах. По перше, читати їх не цікаво, по друге, не зрозуміло, і по третє, не хочеться.

Дуже мало вчителів у школі, які дійсно хочуть навчити дітей чомусь, більшість просто заробляє гроші,не думаючи про те, що вони мають давати дітям знання.

Як із цим боротись? Ну, по перше, із самого початку, тоді , коли ви віддаєте дитину у перший клас, ви маєте шукати дитині не школу, а конкретного викладача, вчительку, яка навчатиме вашу дитину перші 3 (а зараз може і 4) роки. Саме від цієї вчительки (або вчителя) залежить те, чи буде любити ваша дитина навчання у школі, чи хотітиме ходити у неї, чи ні. Тому що якщо дитина не налагодить стосунки із вчителем, то школа буде каторгою для неї.

Коли я був у 11 класі, сидячи у столовій, я часто бачив, як вчителі перших класів б’ють дітей! Так, б’ють ваших дітей! Може і не сильно, але ж якщо вже в школі таке коється, то про які ж права дитини ми тоді можемо говорити? Я бачив, як у цій же школі вчителька, проходячи між двома столиками в столовій (а прохід вузенький, на відміну від талії вчительки), просто розштовхувала із наглим виразом обличча дітей, так, що ті, бідні, просто врізалися у свої столики. Я вважаю, що це приниження дитини. А ви ніколи не чули про те, що дітей у школі змушують їсти!? Так, якщо дитина не хоче їсти суп, то повірте, її примусять це зробити.

Я трохи відійшов від того, як же саме з цим боротись, та чи можливо це. Я не можу сказати, чи можливо це, але я раджу батькам хоч іноді питати у дітей, що відбувається у школі. Не випитувати щодня, бо це діти не люблять, а просто іноді питати, і якщо дитина скаржиться на вчителів, то потрібно звернути на це увагу і прийняти якісь міри.

Якщо  дитина вже у більш старших класах, скажемо, 7-9, і вона приносить додому погані оцінки з деяких предметів, то потрібно дізнатись, чому вона їх не вчить. Якщо це математика, або фізика, яку важко зрозуміти, то можливо дитині потрібна допомога, але якщо це історія, економіка, право    або будь-який гуманітарний предмет, то справа скоріш за все у тому, що дитині не цікавий цей предмет, а не цікавим він може бути лише тоді, коли його не цікаво викладає вчитель.

Може перевести дитину у іншу школу? Звучить страшно, я б ,наприклад, ніколи не перейшов у іншу школу, але от після 9-того класу, коли багато хто пішов зі школи у технікум, а дехто просто у іншу школу, то вони, ті хто пішов зі школи, розповідали мені про те, що оцінки у них покращились, про те, що вчитись там, де вони зараз, цікавіше, і тепер у них таки нормальні оцінки і кращі знання. Тому я ,можливо, також жалкую про те, що не пішов зі школи у свій час.

Що ж, годі вже псувати думку про вчителів, бо є таки і ті, які на вагу золота, але це одиниці. Діти також мають розуміти, що вчитися потрібно, і не зважати на своїх вчителів, а самим отримувати знання, але для цього потрібно зробити щось, щоб у дитини було натхнення на це.